Правова позиція

Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 23 квітня 2019 року

у справі № 918/47/18

Господарська юрисдикція

Щодо моменту виникнення прострочення виконання зобов`язання з повернення коштів у зв'язку з розірванням договору

ФАБУЛА СПРАВИ

Приватний вищий навчальний заклад "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Демянчука" звернувся до господарського суду з позовом до міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Управління комунальною власністю виконавчого комітету Рівненської міської ради, Управління бюджету і фінансів виконавчого комітету Рівненської міської ради, про стягнення коштів в сумі 11271815,00 грн, з яких: 1950000,00 грн безпідставно набуті відповідачем кошти, які складають вартість незавершеного будівництва дитячого садочка, 1887574,00 грн збитки, 7434241,00 грн інфляційні втрати.

Рішенням господарського суду позов Приватного вищого навчального закладу "Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка Степана Дем'янчука" задоволено частково.

Постановою апеляційного господарського суду рішення господарського суду змінено в частині стягнутої суми інфляційних втрат та витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви. В іншій частині залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим є майно, набуте особою або збережене нею в себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі цієї тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Набуття однією зі сторін зобов'язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов'язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Якщо поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може застосовуватись тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена або припинена, у тому числі у виді розірвання договору.

За змістом статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

ВИСНОВКИ: позивачем вимогу про повернення коштів у зв'язку з розірванням договору вручено міській раді. Проте зазначена вимога про повернення коштів в порушення частини другої статті 530 Цивільного кодексу України у 7-денний термін від дня отримання 08.11.2017 невиконана, а тому міська рада є такою, що прострочила виконання зобов'язання по оплаті боргу, починаючи з 16.11.2017.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: кондикційні зобов'язання, підстави виникнення зобов'язання, порушення зобов'язання, наслідки розірвання договору