Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 13 березня 2024 року

у справі № 809/35/17

Адміністративна юрисдикція

Щодо порядку розгляду скарги, яка вимоги про визнання протиправними рішень контролюючого органу у частині стосовно ЄСВ та податкових повідомлень-рішень у частині стосовно ПДФО

ФАБУЛА СПРАВИ

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС та Головного управління ДФС, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення Управління, рішення в частині, що стосується відкликання рішення, вимогу про сплату боргу, рішення Інспекції про застосування штрафних санкцій.

Крім того, позивач просила зобов'язати Головне управління ДФС винести та направити їй нове рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування фіскальним органом або платником своєчасно ненарахованого єдиного внеску та вимогу про сплату боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що контролюючим органом порушено порядок розгляду поданої нею в порядку адміністративного оскарження скарги, в межах якої вона у певній частині оскаржувала рішення та вимогу про сплату боргу, не виконано обов'язку прийняття протягом 30-ти денного строку рішення за скаргою та повідомлення скаржника про його результати, а тому така скарга вважається повністю задоволеною, а рішення і вимога про сплату боргу скасованими у спосіб, передбачений законодавством. Виходячи з цього, прийняті в подальшому рішення Управління є безпідставними, а винесенні на основі них рішення та вимога про сплату боргу є протиправними.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Окружний адміністративний суд постановою у задоволенні позову відмовив.

За результатами нового апеляційного розгляду справи, апеляційний адміністративний суд постановою скасував рішення суду першої інстанції та прийняв нову постанову, якою позов задовольнив.

ОЦІНКА СУДУ

Частиною першою статті 2 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VI, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов`язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Порядком розгляду контролюючими органами скарга на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2015 №1124 (далі - Порядок №1124), врегульовано процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами 10, 11 статті 25 Закону №2464-VI; скарг банків на рішення про накладення фінансових санкцій, передбачених частиною 12 зазначеної статті (пункт 1 Порядку №1124).

Процедуру оскарження платниками податків податкових повідомлень-рішень або інших рішень контролюючих органів (далі - рішення) під час адміністративного оскарження визначено главою 4 розділу 2 ПК України та Порядком оформлення і подання скарг платниками податків та їх розгляду контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.10.2015 №916 (далі - Порядок №916) .

За правилами пункту 3 Порядку №916 цей Порядок не застосовується щодо оскарження рішень контролюючих органів, дій або бездіяльності їх посадових осіб та інших працівників, якщо спеціальним законом встановлено інший порядок оскарження таких рішень, дій або бездіяльності, а також при оскарженні постанов, прийнятих у справах про адміністративні правопорушення.

У разі якщо скарга стосується оскарження декількох рішень контролюючого органу, щодо частини яких існує інший порядок оскарження, вимоги цього Порядку застосовуються відносно тих рішень, стосовно яких не передбачені інші процедури оскарження.

ВИСНОВКИ: як установлено судом апеляційної інстанції та підтверджено наявними матеріалами у справи, в межах поданої платником скарги оскаржувались рішення та вимога, що стосувались заборгованості по недоїмці та пені, яка виникла внаслідок своєчасно не сплачених сум страхових внесків платником єдиного внеску та застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску. Скарга містила і вимоги щодо скасування податкових повідомлень-рішень, якими визначались суми грошових зобов'язань по сплаті податку на доходи фізичних осіб.

Ураховуючи зазначене, колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції, що Управління в частині розгляду скарги платника по рішеннях щодо єдиного внеску мало керуватись Законом №2464-VI та Порядком №1124, а в частині оскарження податкових повідомлень-рішень дотримуватись вимог ПК України та Порядку №916.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: податкові спори, досудове вирішення спору, ЄСВ, порядок справляння єдиного податку