Правова позиція

Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду

згідно з Постановою

від 04 квітня 2023 року

у справі № 520/693/2020

Адміністративна юрисдикція

Щодо застосування персоніфікованого підходу при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб, військового збору та єдиного соціального внеску

ФАБУЛА СПРАВИ

ФОП ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС, у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення, зокрема, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від про сплату заборгованості з єдиного внеску та рішень про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Рішенням окружного адміністративного суду позов задоволено.

Постановою апеляційного адміністративного суду скасовано рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання протиправними та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки), податкових повідомлень-рішень. У цій частині у задоволенні позову відмовлено. В іншій частині рішення окружного адміністративного суду залишено без змін.

ОЦІНКА СУДУ

Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до бюджету визначено нормами статті 168 ПК.

Норми підпунктів 168.1.1, 168.1.2, 168.1.4, 168.1.5 пункту 168.1 цієї статті зобов`язують податкового агента, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу. Податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід надається у негрошовій формі чи виплачується готівкою з каси податкового агента, податок сплачується (перераховується) до бюджету протягом трьох банківських днів з дня, що настає за днем такого нарахування (виплати, надання). Якщо оподатковуваний дохід нараховується податковим агентом, але не виплачується (не надається) платнику податку, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає перерахуванню до бюджету податковим агентом у строки, встановлені цим Кодексом для місячного податкового періоду.

Пунктом 171.2 статті 171 ПК встановлено, що особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з інших доходів, є: податковий агент - для оподатковуваних доходів з джерела їх походження в Україні.

Згідно з підпунктом «а» пункту 176.2 статті 176 ПК, особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов`язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.

Відповідно до підпункту 1.4 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК, нарахування утримання та сплата (перерахування) військового збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені статтею 171 цього Кодексу (підпункт 1.5 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК).

Податкові агенти (платники збору) зобов'язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 ПК (підпункт 1.6 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX ПК України).

Абзацом першим пункту 1 частини першої статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин; далі - так само) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з частиною п`ятою цієї ж статті єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати.

Оскільки грошові зобов'язання позивачці з податку на доходи фізичних осіб та з військового збору, а також єдиний внесок були визначені із суми заробітної плати, розрахованої контролюючим органом, а не з нарахованих (виплачених) позивачкою як податковим агентом (роботодавцем) сум заробітної плати певного працівника, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про неправомірність такого донарахування відповідає правильному застосуванню вище наведених правових норм.

ВИСНОВКИ: при нарахуванні податку на доходи фізичних осіб податковим агентом дохід повинен бути персоніфікованим та пов`язаним із конкретною фізичною особою - платником податків, створювати певні вигоди для такої особи, надаватися податковим агентом та виражатись у формі коштів, матеріальних або нематеріальних цінностей, послуг чи інших видів доходу.

Такий персоніфікований підхід застосовується і при нарахуванні військового збору та єдиного внеску з огляду на те, що база оподаткування як військового збору, так і єдиного внеску дорівнює базі оподаткування податком на доходи фізичних осіб, про що зазначено в підпунктів 1.6 пункту 16-1 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК та в частині першій статті 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування» відповідно.

КЛЮЧОВІ СЛОВА: ЄСВ, порядок справляння єдиного внеску, ПДФО